Покращення стану грунтів в Україні. Поточна ситуація і що можливо заподіяти.

Покращення стану грунтів в Україні. Поточна ситуація і що можливо заподіяти.

Ситуація з ґрунтами в Україні сьогодні вже на межі критичної, кажуть науковці. Фахівці ДУ «Інститут охорони ґрунтів» вже не перший рік попереджають, що стан ґрунтів дедалі погіршується, деградація пришвидшується, кліматичні зміни та господарська діяльність людини лише поглиблюють та ускладнюють ситуацію.

Головні проблеми, що впливають на стан ґрунтів

За словами фахівців, на сьогодні основними причинами втрати родючості є:

1. Обробіток важкою технікою, яка значно ущільнює ґрунти.
2. Нераціональне та непродумане використання великих кількостей мінеральних добрив.
3. Практично повна відсутність органічних добрив.
4. Відсутність сидератів та мала кількість бобових і багаторічних трав в сівозміні.
5. Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунті та змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.
6. Знищення лісозахисних смуг, через що, зокрема, посилюються процеси вітрової ерозії.
7. Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, змінюють їхню початкову структуру.

Саме ці фактори потрібно враховувати, розробляючи стратегію покращення ґрунту. Адже, щоб вилікувати хворобу, потрібно знати її причину і усувати саме причину.

Способи покращення стану ґрунтів

1. Зміна погляду на ґрунт. Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

«Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу — біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту», — каже Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США).

2. Оптимізація обробітку ґрунту

Багато фахівців вважають, що потрібно переходити на безплужний обробіток ґрунту, аби не втрачати вологу, а відповідно і врожайність. Тож потрібно намагатися мінімізувати обробіток, шукати технології, що будуть оптимальними саме для умов конкретного господарства.

“Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України»,

— зауважує Гарольд ван Ес.

Крім того, потрібно пам'ятати, що обробіток вологого ґрунту становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення. Тому без нагальної потреби не варто виводити техніку на вологе поле.

Також варто подбати про такі технологічні моменти:

1)            Запровадити маршрутизацію руху техніки полем, щоби скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами.

2)            Здвоювати або потовщувати колеса тракторів, а за можливості — взагалі відмовитися від колісних тракторів, особливо на фізично недостиглих ґрунтах.

3)            Застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінувати технологічні операції, щоб зменшити кількість проходів техніки.

4)            Періодично перевіряти щільність ґрунтів за допомогою пенетрометра — пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см.

5)            Подбати про дренаж на тих полях, які цього потребують.

6)            Проводити вапнування за необхідності.

7)            Якщо ущільнення на полі вже спостерігається, може допомогти глибоке рихлення (чизелювання) на глибину 50-70 см. Післядія такої операції спостерігається протягом 2-3 років. Оранка з наступним механічним обробітком у такому випадку будуть неефективними, оскільки вони хоч і зменшують об'ємну масу ґрунту, проте призводять до його інтенсивного брилування. Це, у свою чергу, створює додаткові витрати на обробіток.

8)            Там, де це можливо, рекомендовано застосовувати сівалки прямого висіву, це дозволяє суттєво зменшити навантаження на ґрунти.

3. Планування сівозмін

Планувати сівозміни ґрунтознавці та практики настійно рекомендують на 5-7 років вперед з обов'язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням, щоб отримувати хороші врожаї.

У будь-якому випадку потрібно дотримуватись оптимального планування ротації культур на полі. Найкраще, коли сівозміни плануються наперед, якщо немає змогу робити довготривале планування, то хоча б за 2-3 роки, тоді агроном має змогу краще контролювати стан ґрунтів і добирати культури як з урахуванням кращих попередників, так і з урахуванням впливу кожної конкретної культури на структуру ріллі.

4. Застосування сидератів та багаторічних трав

Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай, зауважують фахівці.

5. Застосування біологічних препаратів для захисту рослин

Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. У світі ринок біопрепаратів щорічно зростає на 12-17%. Але обсяг використання мікробних препаратів, і знання про технології їх застосування, в Україні значно нижче, ніж, наприклад, в Європі і США. За кордоном вже давно зрозуміли, що за інтенсивного землеробства знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного і біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини і покращувати біологічну активність ґрунту.

До того ж біозахист дозволяє зробити акцент саме на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.

Цікаво, що у тій самій Європі все більше звертають увагу на біопрепарати саме українського виробництва – вони дешевше за локальні аналоги, але не поступаються якістю. Наприклад, український виробник мікробних препаратів «БТУ-ЦЕНТР» експортує свої біопрепарати до 15 країн світу, має представництво в Німеччині та ще в 10 країнах наразі відбуваються дослідження ефективності.

6. Внесення гноєвих компостів

Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте органіка ґрунту потрібна, а враховуючи його нинішній стан — навіть необхідна. Тож внесення компостів потрібно зробити обов'язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.

7. Відновлення полезахисних лісосмуг

Лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато важливих функцій. Тому відновлювати та зберігати полезахисні лісосмуги сьогодні важливо, як ніколи. Проте їх продовжують активно винищувати, проводячи незаконні вирубки, а от насаджують вже не так охоче. Тож цьому питанню також слід приділити увагу.

8. Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних груп земель залежно від крутизни схилів

На жаль, цьому питанню сьогодні не приділяється належна увага, а особливості обробітку ґрунтів на схилах багато хто просто не враховує. Можливо, саме час взятися серед іншого і за цю проблему.

9. Робота з ґрунтами у комплексі

Більшість ґрунтознавців одностайно вважає, що працювати над збереженням вологи, яка конче потрібна і для гарного стану ґрунту, і для його родючості, потрібно з врахуванням усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Тобто у питанні збереження вологи працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.

10. Робота з рослинними рештками

Це корисно не лише для ґрунту, але й для самого сільгоспвиробництва. Для лущення стерні слід використовувати деструктори, також необхідно застосовувати азотфіксуючі бактерії.

Окремо слід сказати про таку проблему, як спалювання пожнивних решток (соломи), що досі існує на вітчизняних полях. Насправді це спалювання грошей. Це втрати азоту, яким міг би збагачуватися ґрунт — у 1 т соломи міститься до 80 кг азоту. Крім того, спалювання зупиняє процеси в ґрунті, на 2-3 см знищується вся біота. Це значні втрати, яких можна уникнути, припинивши спалювання пожнивних решток. Але і просто заробляти рештки у ґрунт непродуктивно.

Неконтрольоване заробляння рослинних решток, окрім позитивного ефекту, може створити ряд проблем аграрію. В першу чергу, це стосується соломи, яка має найдовший період розкладання в ґрунті – 0,5-1,5 роки. Збільшення періоду розкладання органічної маси підсилює дефіцит азоту в ґрунті (мікроорганізми для деструкції використовують ґрунтові запаси), збільшує накопичення в ґрунті токсичних речовин та хвороботворних мікроорганізмів, обмежує доступ рослин до елементів живлення, акумульованих в органічній масі.

 Джерело: superagronom.com